як робити шрифти
17. збалансовані форми

Якщо зробити обидві внутрішні просвіти у „В” однаковісінькими, верхній оптично видаватиметься більшим. Літера виглядатиме обтяженою та намагатиметься повалитись. Коли ж верхній просвіт менший за нижній, літера стане помітно врівноваженішою.
Також, верхні просвіти у „В” та „Р” теж не мають бути однаковими, бо інакше правий простір у „Р” завжди був би завеликим. Отже треба врівноважувати чорний та білий простір в кожному символі окремо. Зрештою, певні відносини між просвітом у „В” та „Р” мусять бути.
Щодо дизайну маленької „r”: вона не є „n” з обрубаною ногою. Така „r” була б надто кволою. Робіть її сильнішою — хай її кінцівка продовжує горизонтальний напрям читання. Так внутрішній простір у правій частині літери буде відкритішим та збалансованішим. Це не зіпсує загального ритму шрифту, бо правий апрош можна значно зменшити. Загалом, уся літера може бути вужчою. Відповідно зміниться й простір над літерою. Змінивши його форму, запобіжете плутанині між „r” та „n”.
« 16. клонування | 18. кернування »





при тому треба якось звикнути, що “зайвий” білий простір у таких літер як нп. r та г є певною мірою частиною цих літер та допомагає читанню, бо спроба СПРАВДІ зрівняти кількість (площину) білого в напівапрошах асиметричних літер може позбавити розуму…
Коментар від моє — листопада 4, 2008 @ 5:30