ґалерея

Авторська рукописна книга

vikatavita * Липень 16, 2010  

От і настав час нам ділитись своїм—а саме каліграфією.
Наша авторська книга, внутрішнє і зовнішнє оформлення якої зроблено нами двома протягом трьох місяців, може когось зацікавити самою тематикою, а когось—виключно каліграфією і всякими летерінгами

Книга має повну назву “Епістолярний збірник. Вибрані листи української діаспори ХХ ст. Туга за Батьківщиною” *

Подаємо не всі развороти, бо їх багато дуже

тут, якщо роздивитись всі форзаци і карти, можна зустріти назви міст хлопців з шрифтоблоґу :)

бачите, назва дана тільки тисненням (бо після яскравих форзаців не вистачає “простору”), але вже українською

ця сторінка “задає” текстовий модуль подальших, вже трансформуючихся під зміст текста каліграфічних блоків

перший шмуцтитул, який дає разворот із шрифтовою картою і є
найактивнішою зупинкою для читача

Форзац цієї книги—це такій-собі портрет авторів:) Тобто нас.
Бо книга зібрана буквально вся нами

перша карта ілюструє “подорож” Лариси Косач, лист якої був відправлений саме із Сан-Ремо

другий шмуцтитул дає разворот із картою, на якій проілюстрован шлях, а точніше міста,
перебування таких письменників і діячів празької школи, як Олени Теліги та Уласа Самчука

третій шмуц ілюструє міста проживання двох невідомих дівчат з Осло і Вєни

Цікавий момент. Якщо в першому розділі (лист Лариси Косач) каліграфія писана острокінцевим пером, то останні листи (2006, 2008 роки)—кульковою ручкою. Хоч і каліграфія, але вцілому—поява кулькової ручки переломний момент, який погіршив красу нашого письма

останні сторінки пусті недаремно. Жити книга продовжує вже в руках читача, тобто його руками. Це не музейний експонат, незважаючи на достатньо дорогу собівартість і ексклюзивність

Поки не забули, хочемо подякувати Геникові, Андрію, Федору (daubmannus), Юрі, Євгену, Миколі, О. Мікулі і Василю Яковичу.
Ця книга трошки і ваша теж:)

*Сподіваємось, що ні в кого не виникло думки, що це реклама книги.
Купити її неможна по тій причині, що наклад всього три примірники. Тим більше—це навчальне завдання і інститут, за законом, є “співавтором” проекта. Отака справа :)